Близька мені людина зіткнулася з цікавою проблемою - глобальна мета бізнесу (отримувати плюси через динамічне зростання) суперечить основній меті рядових працівників (отримувати задоволення від якісно виконаної роботи а не давати план і вал).

І цей розрив гнітить людей (не тільки цю конкретну людину). Цікаво як подібне вирішується в західних компаніях - адже це точно мала би бути загальновідома проблема. Розрив має компенсовуватися за рахунок чогось? Для менеджменту розриву як такого нема, ну ріст показників призводить до певних приємних наслідків та життєвих моментів. А (не тупим) виконавцям реально не завадить психологічна реабілітація